This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 41.60 UAH.
Наверх ↑
 

вовк

Сини сліпого царя

Жив десь недалеко від кінця світу один старий цар, а в того царя було три сини. Двоє були спритні й поставні легіні, а третій недолугий, боязкий ще й придуркуватий. Старий захворів і осліп. Хлопців занепокоїло, бо він почав дуже нарікати, яких має синів, що про хворого не дбають. Тепер будуть змушені поперемінно доглядати сліпого царя, водити його. Журяться вони, журяться, коли приходить один сивий дідо та й звідає їх:

— Що то ви зажурилися?

(більше…)

Кравець і вовк

Як був у попа кравець і пішов на село робити, а в той час безщасному вовкові не послав біг корму. Він зліз на гору да й просе бога:

— Дай, господи, їсти, а то вмру!

— Ох, іди ж, — каже, — вовче, що нападеш попове, то й їсти тобі готове.

От іде вовк. Ходе кобила.

(більше…)

Іван-царевич та залізний вовк

Був собі цар та мав сина Йвана. От Йван-царевич поїхав раз на охоту. Приїхав у темний ліс і став гулять конем. Дивиться він, коли лежить пташка з золотими крильцями. Тільки що наміривсь стрілять, а позад його щось як зашелестить! Він оглядівсь, коли біжить залізний вовк та й каже:
— Давно вже я по лісу гуляю, та не бачив ніколи царевича, а тепер уже наїмсь царського м’яса.
— Не їж мене, — каже царевич, — лучче візьми з мене, що тільки хоч.
— Ну, — каже вовк, — тоді я тебе з’їм, як будеш женитись.
(більше…)

Нещасний Данило

Був собі Нещасний Данило. Де вже він не ходив, де не служив — усе, що не заробить, так як за водою і піде — нічого в нього нема. От і найнявся він до чоловіка.
— Посійте мені десятину пшениці, то я вам послужу год.
Став він служить, стала його пшениця сходить, стала хазяйська в стрілки йти, а його вже в колос, хазяйська — в колос, а його вже й поспіла.
(більше…)

Про жар-птицю та вовка

Було в одного царя три сини – два розумні, а третій дурень. От прийшли вони до батька до свого та й просять, щоб він відпустив їх по­їздити по світу, подивитися на другі, на інші царства. От цар їм і каже:

—    Вибирайте собі коней з табунів яких зав­годно (а у його багато було, звісно, цар) і їдьте, куди хочете.

От пригнали ті табуни; почали вони виби­рати.

(більше…)