баба
Москаль у пеклі
Був собі одставний москаль, і пішов він на той світ. Ходять-ходить — віще йому нема пристання. Аж приходить він до пекла, — аж там чортів такого багацько.
Він зараз по-московськи й кричить:
— Тьху, пропасть! Нечистий дух как смердить!
Лисичка-сестричка і вовк-панібрат
Були собі дід та баба. От раз у неділю баба спекла пиріжків з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. А лисичка бігла повз хатку та так нюхає носом; коли чує — пиріжки пахнуть. Підкралась до вікна тихенько, вхопила пиріжок моторненько та й подалась. Вибігла на поле, сіла, виїла мачок із пиріжка, а туди напхала сміттячка, стулила його та й біжить.
Як півник до моря по воду ходив
Був собі дід та баба, а у них курочка ряба та півничок. От побігли вони раз на смітник та й знайшли по зерняті. Півничок же своє ковтнув, а курочка вдавилась, лежить і не дише, крильцями не колише.
Коржик
Жив собі дід та баба. Дід і каже бабі:
— Спечи ти, бабо, коржик, і хто його влове, той і з’їсть.
Баба спекла коржик. Дід взяв його, покотив по сінях і каже бабі:
— Ну, лови, бабо!
Про клад
Був собі дід і баба і мали вони собі просо на полі. Все дід його стеріг.
Раз прийшов пообідати додому та й каже: Біжи, сину, постережи проса!
От пішов він стерегти проса. Іде він і чує, щось каже в просі:
— Ось і хлопчик йде і пундик несе… Як візьму я хлопчика за волосі, закину хлопчика в чорні ліса. Як почну я хлопчика терти та м’яти, то не буде кому хлопчика обороняти.