Наверх ↑
 

щастя

Казка про чарівну олениху

Не так то вже давно було і не так далеко. Жив на світі Андрій. Господарем він був неабияким. Про його виплекане господарство знали багато людей не тільки у селі Сонячне, а я далеко за його межами. Жив Андрій дуже добре. Мав жінку-красуню і двоє дітей: Сергійка та Катрусю. Не було в сім’ї його ані біди, ані сварок, ані непорозумінь.

(більше…)

Летючий корабель

Були собі дід та баба, а в них було три сини: два розумні, а третій дурний. Розумних же вони й жалують, баба їм щонеділі білі сорочки дає, а дурника всі лають, сміються з нього, а він знай на печі у просі сидить, в чорній сорочці, без штанців. Як дадуть, то й їсть, а ні, то він голодує.
Аж ось прийшла чутка, що так і так: прибув такий царський указ, щоб зібралися до царя на обід, і хто збудує такий корабель, щоб літав, і приїде на тім кораблі, за того цар дочку віддає.
(більше…)

Убогий та багатий

Жив собі один дуже убогий чоловік. Ото ліг він одного разу спати, та ніяк заснути не може – усе дума: «Чого се убогим людям так важко на світі жити. І навіщо се багачі гроші збирають? У іншого від грошей аж скриня тріщить – така повна. От якби в мене було багато грошей! Жив би я добре, розкошуючи, та й другим давав би.
(більше…)

Украдене щастя

Жив коло одного болотяного шляху газда-хуторянин. Недалеко від його обійстя, посеред дороги, лежала колобаня, яка не висихала. Кому восени або навесні туди лежала путь, той міг бути певний, що застряне в багні, лише ґаздівські коні витягнуть його воза. А болотяно було там через те, що ніхто на тому місці не хотів побудувати міст.

(більше…)