Наверх ↑
 

Лисове серце

Ходив лис берегом понад водою і, як побачить яку маленьку рибку, котра підпливе до берега на сонці погрітися, мерщій хапав її і поїдав. Побачили це більше риби, стало їм ніяково, що до їх господарства втручається якась патлата мара. Попливли вони до свого короля по раду, що мають робити. Король вислузав їх і каже:
– Приведіть його сюди, на глибину. Тут ми затягнемо його у воду, розпоремо, виймемо його серце, з’їмо і будемо такі мудрі, як лис.
Пішли риби сповняти наказ короля.

Підпливли дві риби до берега, зупинилися біля лиса і кажуть:
– Чи не попливли б ви з нами? Чогось потребує вас наш король.
– Чому б ні? Як треба, то й треба.
Сів лис на риб:
– А ви не знаєте, чого вашому королеві треба від мене?
– А чому ж ні, знаємо. Він сказав, що треба ваше серце вийняти та з’їсти, то будемо такі мудрі, як ви.
– Е, коли так, то повертайте назад, я серце вдома забув. Але я прибіжу і за хвилину принесу сюди.
Завернули риби назад, плигнув лис на берег та ц каже:
– Які-бо ви дурні! Та хіба ж є хто такий, що ходив би без серця?
Риби зрозуміли, що їх лис обдурив, але вже пропало, бо що ж вони тепер йому зробили б?

Рубрика: лисиця, про тварин, рибки.



Додати в закладки