This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Наверх ↑
 

Ріпка

Був собі дід Андрушка, і була в нього баба Марушка, а в баби – донечка Мінка, в донечки – собачка Фінка, в собачки – киця Варварка, в киці – вихованка мишка Сіроманка.

Раз весною взяв дід лопату та мотику, скопав у городі грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив, зробив пальцем дірочку дрібку – та ц посадив ріпку.

Працював дід немарно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку підливав, їй до життя охоти додавав.

Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка була, потому як буряк, потому як кулак, потому як два, а накінці – як дідова голова. Тішиться дід, аж не знає, де стати.

–   Час, – каже, – ріпку рвати!

Пішов дід у город: гуп, гуп! Узяв ріпку за зелений чуб: тягне руками, вперся ногами, добуває сил усіх, сопе, як ковальський міх, – мучився, потім увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дід бабу Марушку:

–   Ходи, бабуню, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!

Пішли вони в город: гуп, гуп! Взяв дід ріпку за чуба, баба діда за плече – тягнуть, аж піт тече! Торгає дід ріпку за верхівку, торгає баба діда за обшивку, працюють руками, впираються ногами – промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе баба дочку Мінку:

–   Ходи, доню, не біжи, нам вирвати ріпку поможи!

Пішли вони у город: гуп, гуп! Узяв дід  ріпку за чуба, баба діда – за сорочку, донька бабу – за торочку: торгають руками, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе донька собачку Фінку:

–   Ходи, Фінко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!

Пішли вони у город: гуп, гуп! Узяв дід  ріпку за чуба, баба діда – за сорочку, донька бабу – за торочку, собачка доньку – за спідничку.

Тягне дід ріпку за верхівку, баба діда – за обшивку, донька бабу – за запаску, собачка дочку – за спідничку, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе собачка кицю Варварку:

–   Ходи, Варварко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!

Пішли вони у город: гуп, гуп! Узяв дід  ріпку за чуба, баба діда – за сорочку, донька бабу – за торочку, собачка дочку – за спідничку, киця собачку – за хвостик. Тягнуть руками, упираються ногами. Промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличу киця мишку Сіроманку:

–   Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!

Пішли вони у город: гуп, гуп! Узяв дід  ріпку за чуба, баба діда – за сорочку, донька бабу – за торочку, собачка дочку – за спідничку, киця собачку – за хвостик, мишка кицю – за лапку, як потягли, та ц балабунц!

Упала ріпка на діда Андрушку, дід – на бабу Марушку, баба – на дочку Мінку, дочка – на собачку Фінку, собачка – на кицю Варварку, а мишка – шусть у шпарку.

Рубрика: баба, дід, ріпка.