Наверх ↑
 

Як миша віддячила левові

Дрімав собі лев спокійно під деревом в лісі. Нараз надбігла миша й побігла по нім. Збудився лев і рикнув страшно із злості, що збудила миша, – зловив до лапи й держить.
– Як ти сміла мене будити? – гукнув громовим голосом на перестрашену мишу. – Заплатиш мені за те життям твоїм!

– Ах, пане мій і царю, – сказала покірненько перестрашена миша, – даруй мені тую провину… Що тобі прийде з моєї смерті?.. Будь милостив, даруй мені життя, а я тобі за те колись відплачу!
Засміявся страшний лев на таку бесіду миші і сказав:
– Ти дрібна, дурна… І як же ти мені можеш відслужить?.. Іди до своєї діри! Марш!
І пустив її на волю.
Незадовго потім попався лев в сіті з реміння і шнурків, котрі люди на нього були наставили. Лев шарпався, злостився, сітей порвати не міг. Заричав із злості сильно…
Рик той зачула миша – тая сама. Пізнала голос лева. Біжить і каже:
– Чекай, царю мій і пане мій, я тебе вирятую!
Побігла, закликала з п’ятдесят других мишей, самих свояків своїх, дітей і внуків, і каже:
– Гризіть сіті, і я буду гризти! Кинулись миші з гострими зубами на сіті і давай гризти! Гризуть, аж хрупотить. Не минула годинка – сіті були розгризені, і лев став знов вільним, подякував мишці і пішов поважно в ліс.
А наука для нас з того яка?.. Не горди ніким, хоть би найслабшим і найбіднішим, бо і
найслабший, і найбідніший може тобі в пригоді велику послугу зробити.

Рубрика: лев, мишка, про тварин.



Додати в закладки