This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Наверх ↑
 

Про запорожців

От які богатирі були — земля не держала! У нього, у того запорожця, сім пудів голова! А вуса у нього такі, що як візьме, було, він їх у руки та як розправить одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і трійка коней з возом проскочила б.

Запорожці дванадцятьма мовами вміли говорити. Із води могли сухими виходити. Коли треба, уміли на людей і сон насилати, і туман напускати. Уміли і в річки переливатися.

Вони мали у себе такі верцадла1, що, дивлячись у них, за тисячу верст бачили, що воно у світі робиться. Оце як іти куди в похід, то він, хто там у них був за старшого, чи ватажок який, чи сам кошовий, то він, — кажу, — візьме у руки верцадло, подивиться в нього та й каже:

— Туди не йдім, бо там ляхи ідуть, і туди не йдім, бо там турки або татари заходять, а сюди йдім, бо тут аж нікогісінько нема… То й пройдемо…

…А як вони воювали?

Стануть, було, отут, на Орловій балці, а проти них дванадцять полків виведуть. Так полки самі себе поріжуть, кров тектиме по черево коням, а запорожцям і байдуже, стоять та сміються.

А це все від того, що вони знаючим народом були.

На своїй землі їх ніхто не міг узяти. Так вони, як куди їхати, то зараз землі під устілку накладуть, у шапки понасипають та й їдуть.

Раз були вони у Петербурзі, зайшли у палац, їм стільці подають, а вони посідали долі та й сидять.
Приходить до них Катеринич, дивиться, що вони сидять на землі, і давай з них сміятися. Потім підняв руку над одним запорожцем та й цілиться його вдарити.

— Рубай, рубай, коли руку підняв, — каже той.

Та де тобі рубати! Як підняв руку, так вона й замкнулась, так і заклякла…

Рубрика: запорожець.