This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Наверх ↑
 

Сніжниця

Були собі дід і баба бездітні. От прийшла зима. Діти баби качали зі снігу. Дід і каже бабі:

— Ходімо й ми, скотімо снігову бабу собі.

А баба й каже:

— Ну ходім. Чи бабу, чи дитину скотімо.

Пішли й давай дитину котить. Скотили й зробили дитині ніжки й ручки, голову, вуха, рот — усе поробили. І як зліпили усю дитину, стала шкіра дитяча обтягуватися, стала вона головкою крутити.

Дід та баба радіють:

— Ось у нас буде дитинка, вже он ворушиться.

Через певний час стала дитинка дівчинкою. Вже вона ходить і говорить. І дав їй дід ім’я: Сніжниця.

Живе вона, росте не по годинах, а по хвилинах. За п’ятнадцять днів стало півдівки.

І проворна вона така. Зве діда дідом, а бабу бабою. Вони нею тішаться. І біла вона, як сніг. І волосся, і лице, як пар, білі.

Сусідні дівчата познайомилися зі Сніжницею і бігають до неї гуляти, і вона бігає до них.

Після великодніх свят, як сонце пішло вище, стало тепло, так Сніжниця на сонці стала підтавати, стала ховатися в холодок. І дожила вона до Купала Івана. Наплели дівчата вінки, наклали вогнище у березі і просять у діда і у баби Сніжниці стрибать через вогонь. Пустили її. Дівчата вінок на неї наділи й повели. Давай у березі стрибать через огонь і співати.

— Ну, Сніжниця, бери і ти за нами стрибай!

Розігналася Сніжниця за ними. І як збігла на огонь — так тільки її й бачили! Там вона й розтопилась.

Прийшли дівчата до діда й до баби і кажуть, що бог зна, де їхня Сніжниця ділась. Дід і баба кажуть:

— Вона із снігу виросла, то як на огонь наскочила, так і розтала. Якби ви, дівчата, не просили її у нас, то ще б жила, а то через вас вона розтопилась. Ми б потішались, а тепер через вас її нема.

Так дід і баба, як були, так і зосталися самі.

Рубрика: баба, дівчина, дід, діти, сніжниця.