Наверх ↑
 

Коржик

Жив собі дід та баба. Дід і каже бабі:

— Спечи ти, бабо, коржик, і хто його влове, той і з’їсть.

Баба спекла коржик. Дід взяв його, покотив по сінях і каже бабі:

— Ну, лови, бабо!

Баба по сінях ловила, ловила — не вловила. Взяв дід коржик, пішов надвір, покотив його і каже:

— Лови, сіренький котику!

Кіт по двору ловив, ловив — не вловив. Іде дід з коржиком далі. Сидить на тину красний півень.

— Лови, красний півню, коржик! Півень ловив, ловив — не вловив.

Пішов дід на тік. Молотники молотять хліб.

— Ловіть по току коржик! Молотники ловили, ловили і ціпи побили, а коржика не вловили.

Пішов дід на лід. Прачки перуть.

— Ловіть, прачки, по льоду коржик! Прачки коржик ганяли, ганяли і сорочки в ополонку повпускали, а коржика не вловили. Пішов дід на дорогу. Йдуть сіновози.

— Ловіть, сіновози, коржик!

Сіновози ловили, ловили, сіно розгубили, а коржика не вловили.

Іде дід далі по дорозі. Йдуть дрововози.

— Ловіть коржик, дрововози, по дорозі. Дрововози коржик ловили, ловили, дрова розгубили, а коржика не вловили.

Іде дід знов по дорозі, а назустріч йому дідусь Макарчик.

— Дідусю Макарчику, лови коржик, як зловиш — з’їси!

Макарчик ловив, ловив коржика, не вловив, розсердився — як кине палицю — та й прибив коржика. Взяв і з’їв його.

Рубрика: баба, дід, кіт, півень.



Додати в закладки