This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Наверх ↑
 

Панська політика

В одному панському селі був собі піп. І такий же то убогий той піп, що не то що й шматка свого поля не має!

Звісно: у селян що візьмеш? Як гривню, а як дві, то й добре. З їх і пан добре драв…

Випросив той піп у пана нивку поля, засіває та з того й живе: ні руги немає, нічого… Сказано: бідна церковиця у панському селі.

От одного разу посіяв батюшка на тій нивці гречку — і вродила йому така гречка, що на все поле! Панську блискавка пропалила, а його рядком — та як перемита. Піп радіє: «Спасибі Богу, буде що їсти, попаде!».

Покликав людей — люде послухали — звісно, попа вже всяке послуха, — зібрали ту гречку, перевезли у стіжок, на току склали. Піп не налюбує та тою гречкою!

Аж увечері кличе пан попа до себе в гості. Приходить піп до пана — аж там такий заїзд — повен двір! Як увійшов у горниці — аж там панів, панів, що й греблю було б загатить!

Пан того попа вітає:

— Ну що, батюшко, як ваш хліб? — розпитує.

— З вашої, — каже, — пане, ласки, дякувати богові милосердному, гречка уродила гарна!

— Ну, слава богу, слава богу!

Піднявся там бенкет: танцюють, у карти гуляють, п’ють…

Тільки піп чує: пани знай плещуть язиками про якусь політику. Слухав він, слухав — ніяк не догадається, що воно таке.

Подали вечерю, посідали, повечеряли, піп подякував панові і пішов додому уже опівночі.

Устає вранці, та зараз на тік — аж дивиться: на току стоїть гречка, така посмалена та плюскла, що й зерна путнього не вибереш, а його гречки й нема!

Де, де гречка? Нема! Він — до попаді:

— Оце так, попаде! Хтось нашу гречку забрав, а нам привезено такої, що боже мій! Ані зерна…

Що тепер, його й робить на світі?

Журились-журились, думали-думали, а далі попадя й каже:

— Піди панові пожалійся: вже не хто, як його люде забрали!

От піп і пішов. Йде по вулиці та у кожен двір заглядає, чи не нагледить де своєї гречки. Так нема!

От він доходить до пана — зирк на панський тік! Аж його гречка стоїть у стіжку зложена…

Піп і здивувався: «Що його робить? Як його панові сказать, що він гречку покрав? Ще й з прихода прожене!»

Думав-думав, стоячи під двором, а потім махнув рукою: «Що буде!..» Та й пішов у горниці до пана.

Приходить у горниці:

— Здорові були, пане!

Уклонився.

— А! Здрастуйте, батюшко. Садіцця…

— Не до сидні мені, пане!

— Що ж вам треба? — пита пан.

— Прийшов, — каже, — до вас, пане, розпитаться: чую я, — каже, — вчора пани знай поносять якусь політику… Чи ви не внаєте, пане, що то воно таке — та політика?

— Гм! — каже пан, здвигнувши плечима. — Знаю, як не знать!

— Скажіть же, пане, будь ласка, й мені.

— Це, — каже пан, — як що обіцяєш дать там, або що (бо одказать стидно) дать не хочеться, то там видумаєш що-небудь. От і політика!

— То цебто, пане, брехня по-вашому?

— Маєш… обход такой! — каже пан.

— Обход?! Цебто, пане, як дасть хто-небудь нивку, то потім побачить, що на тій ниві бог уродив хліб добрий, та він візьме, та той хороший хліб собі поперевозить, а тому перевезе абиякого. То це б то політика?

— Політика!

— Бач!.. Оце спасибі, що сказали! Тепер і я знаю, що то за панська політика.

Та й пішов собі з горниць.

Приходить додому, попадя питає:

— Ну що, не найшов гречки?

— Найшов, — каже.

— А панові пожалівсь?

— Як же мені жаліться, коли сам пан гречку забрав.

Попадя як узяла плакать, як узяла лаять!

— Ми убогі, та того не зробим, а він пав, дука, та покрав нашу гречку!

А піп їй каже:

— Не плач, жінко! Ми у боті, та не зробим цього, бо ми не знаємо панської політики, а пани у ній кохаються.

Пожурились вони трохи та і полягали спать.

Коли на другий день прокидаються — глянули на тік: аж знову їх гречка стоїть, як і стояла, у стіжок зложена!

— Оце бач, попаде, — папська політика — каже піп.

Рубрика: багатий, бідний, пан, піп.