This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Наверх ↑
 

Біда

Був то один піп багатий, і не мав він дітей, тільки одного сина. І він змаленьку ніц не робив. Як дійшов до кільконадцяти літ — дав його до школи, вивчився той читати і писати, та й потому піп його оженив, і зостався на місці тата, в тій самій парафії, бо батько помер. От він собі думає, що то люди говорять, що то їм біда, а я зріс, оженився і жодної біди на світі не знав. Взяв він, сказав собі зробити стовп і закопати на тракті, і на тім стовпі написав з одного боку версти, а з другого боку — таблицю прибив і написав так: що відколи жиє, зріс, оженився, і жодної біди не знав.

Але іде цар, дивиться: з одного боку написана версти, а з другого боку таблиця прибита. Так він повідав до кучера. А той скочив з карети і читав. Перечитав, взяв на замітку, сів і поїхав. Приїжджав додому, казав зараз попа витребувати до себе. Але не так то було живо, може, в місяць, а може, в два, — приїжджає піп до царя. Переночував, на другий день рано, вже піп постигає, наступив час дванадцятий, вже піп до царя приступає:

— Здрастуйте, ваше імператорськеє величество!

Цар отвічає:

— Здоров! Ну, що ж ти скажеш?

— Не знаю, чого ваше імператорське величество мене требують.

Цар тоді говорить:

— Ти зріс і оженився і жодної біди не знав?

Піп:

— Я, ваше імператорське величество.

— Яким то образом? — цар говорить.

Піп повідає:

— А таким, що мій отець був багатий і як був при нім, то й біди ніякої не знав, а потому отець помер, усе своє багатство мені зоставив і попом мене зробив, і тепер же мені жодної біди нема.

Цар тоді розсердився і говорить:

— Я царством управляю, чого ж і я біду знаю?

І каже:

— Ну, я тобі загадаю три загадки, як ти їх відгадаєш, то буде тобі та прощено, а як не відгадаєш, то голова з плеч!

І дав йому строк на три доби і каже:

— Ти маєш відгадати мені, чи вище від землі до небес, чи в землю глибше, скільки на небі звізд і що я думаю?

Пішов піп на квартиру і на квартирі сидить і дума, та не може надумати, який би отвіт дати на тії загадки. Прийшов строк іти вже з отвітом, зібрався він, іде. Приходить до царського дому, дивиться — стоїть на часах москаль. Він питається москаля:

— Чи є цар?

І так дуже засумувався. Але той москаль дивиться, що так піп засумувався, питається його:

— Чого ти так засумувався?

А піп каже:

— Та й що говорити, ти мені нічого не поможеш!

Але взяв йому розказав, про що його цар зазвав і які йому загадки дав. Тоді москаль повідає:

— Батюшко, скиньте свій одяг, візьміть мій на себе і стійте на моїм місці, а я піду до царя відгадувати загадки.

Помінялися вони одягом, і москаль пішов до царя, а піп став на москалевім місці. Приходить москаль до царя.

— Здрастуйте, ваше імператорське величество!

Цар говорить:

— Здоров! Ну що? Одгадав загадки?

— Одгадав, — говорить москаль.

Цар питається:

— Ну скажи, чи вище до небес, чи глибше вниз, в землю?

— Ні, ваше імператорське величество, вниз глибше! — говорить москаль.

— Чому ж глибше? — цар питається.

— Тому, що як мій прадід, дід, отець, мати, сестри і брат, як туди пішли, то й до сих пір нема, а в небесах як барабанить, то тут усе чути.

— Ну, то скажи, скільки звізд на небі?

Москаль вийма цілу в’язку шерсті, наголеної зі шкур, і говорить:

— Ізвольте подивиться, ваше імператорське величество!

Цар говорить:

— А ти вірно пощитав?

— Ізвольте провірить, — москаль говорить.

— Ну, а тепер скажи, що я думаю?

— Царю, ти думаєш, що я піп; ні, я солдат.

— А піп де?

— На моїм місці став.

Тоді цар дав москалеві відставку, а піп служив на його місці, доки не вислужив літ.

Рубрика: багатий, Москаль, піп, солдат, царевич.