This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Наверх ↑
 

Як баба чорта дурила

Зосталась жінка удовою і вже зостарілась; сидить журиться. Колись-то степів було багато, на них люди були не дуже голодні, так та жінка, горюючи, і каже:

— Хоч би сам чорт прийшов та виорав мені ниву.

Йде тут чорт, зробився чоловіком і до неї в хату увійшов, каже:

— Здоров будь, бабо!

Каже:

— Здоров!

— Я чув, що ти клопочешся, що нема кому степу виорать?

Каже:

— Клопочусь.

— То я тобі виорю, — каже чорт.

Тепер той чорт заходивсь і виорав ниву. Питається тієї баби:

— Що ми, — каже, — посіємо?

А баба каже:

— Посієм, — каже, — моркву. Морква добре росте, а бадилля ще більше.

Чорт не знав, що з неї їсти та думав, що бадилля. Баба його й питає:

— Як же ми будемо ділиться?

— Ділиться, — каже чорт, —будемо так: те, що зверху, те мені, а тобі коріння.

Баба тільки усміхнулась, дума собі: «Добре!»

От насіяли, вродила морква. Чорт забрав бадилля на в’язку й приносе додому. Його чорти-товариші й кажуть:

— Каже, що він розумний. Де в біса? Його й баба обманула. Було б тобі те брати що в землі, а їй же, — що зверху.

Він каже:

— От як на другий год, то я її обманю.

На другий рік виорав її ниву, приходить до баби й питав:

— Що посіємо?

— Мак, — каже баба.

Посіяли. Чорт старається та поливав. Ті лопуцьки ростуть великі, а маківки ще більші. Устарівся мак. Баба пита:

— Як ми будемо ділиться?

А чорт і каже:

— Мені те, що в землі, а тобі — що зверху.

Та баба маківки позрізувала, а чорт бадилля зв’язав і поніс додому.

Ті чорти знову страмлять його.

Він тоді спересердя каже:

— Піду сякої-такої віри бабу вб’ю.

Приходить до тієї баби, а вона й пита:

— Чого ти прийшов?

— Я тебе, бабо, вбить хочу.

Та баба йому й каже:

— Е, ти, чорт бісової віри, здоровий, іще й справді вб’єш мене, а треба биться по правилах.

— Як, — пита чорт, — по правилах?

— Візьми верхові вила, а я візьму качалку, та підем у хлів биться.

(Вона знов його обманула.)

Увійшли вони в хлів биться. Той чорт зачепився за бандину ріжками, бо вила були довгі, а баба, де влуче чорта, там і б’є.

Той чорт просить:

— Бабо, голубочко, на тобі верхові вила, а мені дай качалку, та ходім надвір биться.

Оддав чорт бабі вила, а сам узяв у баби качалку, і пішли надвір биться…

Чорт махає качалкою кругом себе, я баба його вилами штурха.

Чорт бачить, що біда; та хода!

Прибіга додому, а з йото сміються і з дому проганяють, що два рази баба обманула, а на третій ще й побила.

Той чорт тоді й пішов геть.

Ходив, ходив голодний дні зо три. Зайшов на степ, а чоловік пеньки корчував. Чорт зробився чоловіком і каже:

— Здоров, чоловіче! Чи даси мені хоть повечерять, як я тобі поможу пеньків корчувата?

— Дам, — каже.

Чорт так корчує, що геть усі пеньки повиривав до вечора.

Приїжджає чоловік з чортом (не зна чоловік, що то чорт). Випріг коня, пішов в ним у хату, жінка насипала там борщу, ріже хліб.

Діти кажуть:

— І я їсти хочу, і я їсти хочу!

А той чоловік і каже:

— Чорта з’їжте!

Той чорт з хати! (От пообідав, якраз!)

Рубрика: баба, чорт.