This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Наверх ↑
 

Казка про чарівну олениху

Не так то вже давно було і не так далеко. Жив на світі Андрій. Господарем він був неабияким. Про його виплекане господарство знали багато людей не тільки у селі Сонячне, а я далеко за його межами. Жив Андрій дуже добре. Мав жінку-красуню і двоє дітей: Сергійка та Катрусю. Не було в сім’ї його ані біди, ані сварок, ані непорозумінь.

Одного разу, теплого суботнього вечора вирішив Андрій піти в ліс по гриби. Ліс цей був надзвичайно багатим на різноманітні тварини та рослини. Блукав господар не годину і не дві. Аж раптом, він почув жалібні крики. Андрій був доброю людиною і не міг ігнорувати, коли у когось є біда. Не зважаючи на незнайому місцевість чоловік пішов прислухаючись до джерела звуку. Пройшовши деяку відстань і завернувши за старезним дубом, Андрій побачив жахливу картину – бідна олениха жалібним голосом кричала від болі. Чоловік звернув увагу на лапу бідної тваринки, яка застрягла в капкані.

– Оце так не пощастило, – сказав  сам собі Андрій і, довго не думаючи, підійшов до  бідненької, щоб звільнити від ржавої перешкоди.

Через деякий час олениха була вільною. Добродій погладив її по голові і промовив:

– Твоє щастя, що я тут гуляв, а то біда могла б тебе виморити.

– Дякую тобі, добрий чоловіче, – вдячним і лагідним жіночим голосом промовила вона. – Я за це виконаю будь-яке твоє прохання.

Андрій з переляку аж відскочив. Він переляканим обличчям дивився на тварину і ловився за першу логічну думку, яка прийшла йому в голову.

– Та не переживай, будь-хто на моєму місці врятував би тебе.

– Ні, добрий чоловіче, я вже довго чекаю на порятунок з надією, що мене хтось врятує з цього капкана.

Пройшов рік після неймовірної пригоди Андрія. Пройшов і другий. Все як і раніше було в порядку в роботящого господаря. Підходила зима. Одного разу після вечірньої прогулянки в сусіднє село до батьків,  дружина господаря вернулася кволою.

– З тобою все гаразд? – запитав Андрій. – Виглядаєш не дуже.

– Погода виявилась неспокійною. Напевно простудилась.

Пройшло декілька днів, а стан здоров’я коханої жінки все погіршувався і погіршувався: висока температура, біль у голові, кашель.

– За що ж ця біда у нашому домі? Кому ми дорогу перейшли?

Засмучений чоловік пішов в ліс по дрова, щоб в хаті холодно не було. Блудив він по лісі, не хотів повертатись до хати, боявся, що може вже й не побачити свою жінку живою. Раптом, чує десь недалеко шурхіт.

Звідти вийшла гарна, велика олениха зі своїм маленьким оленятком.

– Вітаю тебе, добрий чоловіче. Чому в таку холодну днину не грієшся вдома?

– Не буде у моєму домі тепла, якщо в печі не палити. Дрова вже закінчились та й заставила біда прийти. Щоб сім’я не мерзла.

Олениха відчула сумні ноти в голосі Андрія і поцікавилась, що сталося.  Вдихнувши повітря, чоловік розповів диво-співрозмовниці про свою біду.

– Не переживай, добрий чоловіче. Нарубай дров і хутчіш вертайся додому. Немає вже нещастя у твоїй хаті.

Андрій, не зважаючи на те, що рук майже не відчуває, схопився за сокиру і невдовзі мав чималу купу дров. Прийшовши додому, господар не повірив своїм очам: його жінка поралась біля печі, готувала вечерю, а діти бігали біля мами і мішали їй в роботі. Дрова в чоловіка вмить впали на підлогу і він миттю перетнув всю хату, щоб обняти свою милу. Дружина була абсолютно здоровою, ніби нічого й не бувало.

Після цього в сім’ї Андрія відновився добробут, господарство як ніколи розцвіло, а біда обступала домівку  десятою дорогою.

Мораль казки: ніколи не переставайте вірити в чудо.

Рубрика: про тварин, щастя.